Тетрада Маклугена. Модель розуміння ефекту інформаційних технологій
Короткий допис мого знайомства з ідеями Маршала Маклугена, зокрема медіа-тетради – моделі опису та розуміння впливу інформаційної технології як на особистість, так і на суспільство.
Контекст
Маршал Маклуген — це канадський філософ чиї роботи стали основоположними для студій про медіа та їх розуміння. Його книгу «Understanding Media: The Extensions of Man» (1968) вивчають на початкових курсах таких освітніх спеціалізацій як журналістика, телебачення, історія мистецтва, філософія.
Центральним об'єктом дослідження у роботах Макулгена є медіуми інформації, у широкому сенсі, так їх вплив, як на особистість, так і на суспільство. Базовим розумінням теорії вченого про будь-яку таку технологію є те, що вона розширює, посилює одну чи декілька сенсорних функцій людини. Технології є продовженням людини в просторі. Наприклад, мегафон — це посиленням голосу, тобто розширенням функцій голосових зв'язок, телефон — розширенням функцій вуха, посилення чутливості слуху, одяг — розширення функцій шкіри для захисту тіла. Та мабуть, найбільшу частину своєї уваги Маклуген приділяє розгляду технологій, що передають інформацію на швидкості світла, електричних технологій, і він бачить їх, як розширення нервової системи людини, що стало можливим вперше за всю історію людства.
Говорячи про інформаційні технології на загал, тобто не прив'язуючись до електрики, а історично поглянувши на всі технології, що впливали на способи та швидкість передачі інформації у минулому, такі як колесо, дороги, фонетичний алфавіт, друкарський верстат, телеграф, радіо, телефон, то Маклуген приходить до досить відомого твердження: «медіум є повідомленням». Що ж саме воно означає?
Це ідея, якою Маклуген описує системний вплив інформаційних технологій на світ, на людство, а не тільки окремо взяту особистість при першому контакті з новою технологією. Увага звертається саме до тенденції, яка стає незворотною після того, як використання такої нової технології стає масовим.
До прикладу, коли ви сідаєте на коня, то це не просто «швидша подорож від А до Б» (приручення коня з точки зору Маклугена також може бути розглянуто як інформаційна технологія), це нове планування цілих міст та способу життя людей. Гуни, наприклад, спали на конях. Кочовий спосіб життя просто не міг виникнути без масового використання їзди верхи. І в цьому прикладі, кочування саме і є повідомленням приручення коня, як нової технології передачі інформації.
Одним із виняткових наукових, філософських внесків Маклугена є те, що він запропонував унікальний погляд на розвиток людства з точки зору історії розвитку інформаційних технологій. Коли уважно придивитися, то легкого помітити, що швидкість інформації, що циркулює людством пришвидшується з самого початку існування людської цивілізації. Саме це підкреслює Маклуген у своїх роботах та акцентує увагу, як це прискорення змінює всіх нас — людство.
Проблема, над якою працював Маклуген, це проблема осмислення наслідків масштабування інформаційних технологій. Розробляючи чи намагаючись покращити життя одиниць через різноманітні винаходи, ми, людство, кожен раз опиняємося у новому світі, який ця технологія творить. Одним із прикладів є твердження Маклугена, що ми живемо у «Галактиці Гутенберга», осмислюючи у своїй ранній книзі наслідки друкарського верстата для світу людини.
ІІсторично-філософським аспектом дослідження Маклугена є те, що людство не усвідомлює системних змін, які стають на рівні суспільства у процесі масштабування технології. І що ці зміни ми починаємо розуміти тільки після. Людина XX сторіччя жила змінами та усвідомленнями про світ, що склалися під впливом інформаційних технологій XIX сторіччя так само як і люди XXI сторіччя живуть технологіями з XX. Маклуген також стверджує, що людина, отримуючи користь з використанням нової технології, одночасно опиняється у ситуації, де вона стає ізольованою від минулого досвіду. Тобто відрубається така собі ампутація певного життєвого укладу, і цей несе в собі нові наслідки. До прикладу, з прирученням коня велика кількість людей була позбавлена сталості локації, як частини життя, що перетворилося у творення нового світу людин: переселення народів, татаро-монгольська навала тощо.
Резюмуючи іншими словами, філософська проблематика Маклугена полягає у розгляді людини як придатку технології, що більш широко є частиною дискурсу технологічного детермінізму.
Медіа-тетрада
Тетрада Маршалла Маклугена це модель, що ставить на меті опис впливу будь-якої технології/засобу, як на саму людину (користувача) так і на суспільство (іншими словами: засіб пояснення соціальних процесів, що лежать в основі прийняття технології/засобу). Тетрада виділяє чотири аспекти такого спливу та наголошує на їх одночасному ефекті (відображенні). Модель складається з чотирьох питань:
Що технологія розширює чи покращує?
Що вона робить застарілим?
Що раніше застаріле вона оновлює?
До чого вона звертає (спричиняє зворотний рух), при інтенсивному вжитку?
Візуально Маклуген зобразив тетраду у вигляді чотири-складної стрічки Мебіуса для нотації одночасного ефекту, пропонуючи ідею, що будь-яка інформаційна технологія, подібно слову, може бути осмислена як метафора: вони схожим чином змінюють людину (агента-користувача) так, що утворюються нові стосунки між нею та її середовищем, утворюючи подвійне співвідношення між фігурою, об'єктом технології, та її фоном, контекстом в якому вона застосовується.
Тетрадо Маклуген стверджує, що «первозданна людина співвідноситься до технологічної людини (людини з артефактом) як первозданне (природне) середовище до рукотворного середовища». І так само «первозданна людина то природного середовища — як людина-з-технологією до рукотворного (технологічного) середовища». Пишучи формулою:
C/B = A/DС/A = B/D1
Мета тетради показати, що творення людиною будь-якої технології і її подальша всеохопна інтеграція у рукотворний простір людини має чотири наслідки де:
ця технологія щось покращить, безспосередньо для користувача
та щось зробить застарілим для нього
оновить щось застаріле (забуте), з точки зору всього суспільства
і призведе до протилежного ефекту, як наслідок інтенсивного вжитку цим суспільством2
Приклади застосування
Перспектива
А. Посилює відчуття приватної точки зору
B. Послаблює панорамну увагу
C. Оновлює розуміння спеціалізації
D. Звертає до кубізму, плюралізму форм
Число
А. Посилює множинність, прагнення кількісного означення
B. Робить застарілими зарубки, ідеограми
C. Оновлює уявлення про операції: нуль, алгебраїчна сингулярність (особлива точка)
D. Звертає до профілювання груп, розпізнання патерну поведінки групи
Годинник
А. Покращує роботу через збереження механічної енергії
B. Прибирає дозвілля з регульованого часом міста
C. Оновлює історію як форму мистецтва; людська пам’ять тепер представлена як фіксована хронологія (битви, поразки, 988, 1654, 1991)
D. Звертає до міту про вічний момент, концепт «жити зараз»
Зеркало (lat. mirari — дивуватися)
А. Посилює его через повторення зображення; тунельне бачення
B. Застаріває корпоративну маску, масову ідентичність. Заміняє костюм на особистий наряд
C. Оновлює ідею міфу про Нарициса
D. Звертає до ідеї що зовнішнє відображає внутіршнє
Метафора
А. Підкреслює усвідомлення зв'язків
B. Послаблює ідею прямого порівняння, метонімію, зв'язну логіку
C. Оновлює розуміння, «значення» через гру форм
D. Звертає до паралелізму, алегорії, багатопланового художнього зображення
Декламація (слово як дзеркало розуму)
А. Посилює самоусвідомлення
B. Послаблює тваринний інстинкт
C. Оновлює розуміння досвіду минулого
D. Звертає до утворення конкурентності груп та класових структур
Друк
А. Посилює розуміння інтелектуальної власності
B. Застаріває сленг, діалекти, ідентичність групи. Відокремлює композицію та виставу, розмежовує зір та слух.
C. Оновлює племінний елітизм, ідею закритого кола людей.
D. При переході від манускрипту до друкованого масового видання звертає до формування читацької публіки та «історичного сенсу»
Одяг
А. Посилює власну енергію: одяг як зброя
B. Послаблює вплив клімату: одяг як захист
C. Оновлює розуміння маски, групової ідентичності
D. Звертає до дрес-коду, конвенційної зовнішності
Кам'яниця (будинок)
А. Посилює відчуття приватного закритого візуального простору
B. Застаріває тент, печеру, вігвам
C. Оновлює ідею вагонеток: створення трейлерів, кластерів мобільних будинків
D. Звертає до групової (корпоративної) ідентичності
Місто
А. Інтенсифікує централізацію людської життєдіяльності
B. Застаріває сільську місцевість як основне середовище для життя
C. Оновлює розуміння сталої метушні, «двіжуха»
D. Звертає до пригороду, як бажаного місця проживання: злам централізму
Хмарочос, багатоповерхівка
А. Посилює відчуття приватності
B. Деградує громаду
C. Оновлює катакомбу, як квартиру-дім
D. Призводить до нетрів, гетто: криза громад
Колесо
А. Розширює концепт подорожі
B. Застаріває сани, полозки, ролик тощо
C. Оновлює розуміння доріг, як річок
D. Звертає до літака через велосипед
Компас
А. Покращує дальність та точність навігації
B. Застаріває зірки, як орієнтир
C. Перетворює астрономію у форму мистецтва
D. Звертає до електричного середовища, супутникова навігація, втрата агентності людини над навігацією, водій таксі Уберу
Готівка
А. Пришвидшує транзакції
B. Застаріває обмін
C. Оновлює споживання
D. Переходить у кредит, безготівковість
Кредит
А. Посилює інфляцію через заборгованість
B. Застаріває одноосібну власність, заохочує ренту всього
C. Оновлює безготівкове суспільство, повертає бартер та DIY
D. Призводить до банкрутства
Пенсія
А. Посилює образ безпеки майбутнього
B. Застаріває ощадливість, як механізм виживання
C. Оновлює споживання, тут і зараз
D. Призводить до бідності
Порох
А. Збільшує радіус дії будь-якого снаряда зі сталевим корпусом
B. Застаріває бій двох, дуель стає формою мистецтва
C. Оновлює розуміння надлюдини
D. Призводить до всеосяжної автоматизації смерті
Фотокамера
А. Світлина посилює індивідуалізм. Самоусвідомлення як модель розуміння відображення
B. Застаріває розуміння конфіденційності про суб'єктів, того, кого фотографують, підсилення его споглядача
C. Оновлює розуміння минулого як частину теперішнього. Формування нової групової ідентичності, підсилення его суб'єкта.
D. Переходить у публічний домен, журналістика, кіно. Ослаблення індивідуального зображення.
Автомобіль
А. Посилює приватність та швидкість подорожі
B. Застаріває велосипед.
C. Оновлює ідею карети
D. Перетворює місто у передмістя, збільшення відстаней, піша прогулянка стає формою мистецтва
Літак
А. Пришвидшує горизонтальний та вертикальний рух
B. Застаріває колесо та дорогу, залізну дорогу та корабель
C. Переосмислює перспективу з повітря з аурою мініатюрності, погляд птаха
D. Переходить у керований снаряд (дрон), перетворює планету у розширене місто
Комп'ютер
А. Прискорює логічні послідовні операції до швидкості світла
B. Застаріває використання механічних приладів для логічних обчислень
C. Підкреслює силу підрахунку та кількісної оцінки досвіду
D. Переходить у розуміння навколишніх процесів та подій як одночасних, паралельних, а не послідовних, ефект мережі Інтернет
Інтернет
А. Миттєва різноманітна глобальна передача інформації без меж: одночасна планетарна подача та контрподача
B. Порушує здатність людини кодувати та декодувати інформацію в режимі реального часу
C. Повертає Вавилонську вежу: груповий голос в етері
D. Звертає до втрати спеціалізації; запрограмована земля 3
The Global Village: Transformations in World Life and Media in the 21st Century by Marshall McLuhan; p.8
lbid. p.137
lbid. p.167